You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.
Українська

Категорії

Купити Авелокс Avelox

  • Виробники Авелокс
  • Модель: Таблетки 7шт
  • Наявність: Є в наявності
1 713.21 грн. 1 163.52 грн.

Інструкція та опис препарату Авелокс

Склад

1 таблетка містить 436,8 мг моксифлокса цинугідро хлориду, що відповідає 400 мг моксифлоксацину;

допоміжні речовини: натрію кроскармелоза, лактози моногідрат, магнію стеарат, целюлоза мікрокристалічна, гіпромелоза, макрогол 4000, титану діоксид (Е 171), заліза оксид червоний (Е 172).

Форма випуску

Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група

 Протимікробні засоби для системного застосування. Антибактеріальні засоби групи хінолонів.

Показання для застосування

Лікування інфекцій, спричинених чутливими до препарату мікро організмами:

гострий синусит;

не госпітальна пневмонія;

загострення хронічного бронхіту;

інфекційні ураження шкіри та м’яких тканин.

Спосіб застосування та дози

Дорослим рекомендується приймати по 1 таблетці (400мг) моксифлокса цину на день при будь-яких інфекціях. Таблетки слід приймати не розжовуючи, з достатньою кількістю води. Препарат можна приймати незалежно відчасу прийому їжі.

Тривалість терапії

Тривалість лікування визначається тяжкістю інфекції та клінічним ефектом.

Загострення хронічного бронхіту - 5 днів.

Не госпітальна пневмонія - 10 днів.

Гострий синусит - 7 днів.

Інфекційні ураження шкіри та м’яких тканин - 7 днів.

Тривалість лікування Авелоксом®перорально може досягати 14 днів.

Пацієнти літнього віку

Зміна режиму дозування для пацієнтів літнього віку не потрібна.

Порушення функції печінки

Для пацієнтів з незначними порушеннями функції печінки режим дозування не змінюється.

Ниркова недостатність

Для пацієнтів з порушенням функції нирок (у т. ч. з кліренсом креатині ну < 30 мл/хв/ 1,73 кв. м) і у тих, хто знаходиться набезперервному гемодіалізі та тривалому амбулаторному перитонеальному діалізі, зміна режиму дозування не потрібна.

Застосування для лікування пацієнтів різних етнічних групп

Зміна режиму дозування не потрібна.

Побічна дія

Звичайно моксифлоксацин переноситься добре, більшість (понад 90 %) побічних ефектів описані як легкі або помірні.

З частотою розвитку > 1% < 10%

Серцево-судинна система: подовження інтервалу QT у хворих із супутньою гіпокаліємією.

Система травлення: болі в животі, нудота, діарея, блювання, симптоми диспепсії, зміна “печінкових” проб.

Органи чуття: зміна смакових відчуттів.

Нервова система: запаморочення, головний біль.

З частотою розвитку > 0,1% < 1%

Загальні реакції: астенія, кандидоз, загальна слабкість, біль у грудній клітці.

Серцево-судинна система: тахікардія, підвищення артеріального тиску, відчуття серцебиття, подовження інтервалу QT.

Система травлення: сухість у роті, нудота, блювання, метеоризм, запор, стоматит, відсутність апетиту, кандидоз порожнини рота, стоматит, глосит, підвищення ГГТП (гама-глутамілтранспептидази) та амілази.

Кров і лімфатична система: лейкопенія, зниження рівня протромбіну, еозинофілі я, тромбоцит опенія.

Опорно-рухова система: артралгія, міалгія.

Нервова система: бессоння, запаморочення, нервозність, сонливість, відчуття тривоги, тремор, парестезії.

Дихальна система: задишка.

Шкіра: висипання, свербіж, пітливість.

Сечостатева система: вагінальний кандидоз, вагініт.

З частотою розвитку > 0,01% <0, 1%

Загальні реакції: біль у ділянці таза, набряк обличчя, біль у спині, зміна лабораторних тестів, алергічні реакції, біль уногах.

Серцево-судинна система: зниження артеріального тиску, непритомність, периферичні набряки, вазодилятація (“приплив” крові дообличчя).

Система травлення: гастрит, зміна кольору язика, дисфагія, жовтуха (переважно холестатична), діарея (спричинена Clostridiumdifficile).

Кров і лімфатична система: зниження рівня тромбопластину, підвищення рівня протромбіну, тромбоцит опенія, анемія.

Протипоказання

Гіпер чутливість до моксифлокса цину або будь-якого компонента препарату.

Вік до 18 років.

Вагітність і період лактації.

Передозування

Не відмічено будь-яких побічних ефектів при застосуванні моксифлокса цину у разових дозах до 1 200 мг і багаторазових дозахпо 600 мг щоденно протягом 10 діб. У разі передозування рекомендується орієнтуватися на клінічну картину і забезпечити необхідну симптоматичну підтримуючу терапію з ЕКГ-моніторингом. Прийом активованого вугілля на ранньому етапі всмоктування запобігає системній експозиції моксифлокса цину, що потрібно враховувати у випадку передозування препарату.

Особливості застосування

Під час лікування хінолонами можливо виникнення судом, тому слід з обережністю призначати моксифлоксацин пацієнтам із захворюваннями центральної нервової системи, які можуть спровокувати судоми або знизити судомний поріг.

У зв’язку з відсутністю достатньої кількості клінічних даних застосування моксифлокса цину пацієнтами з тяжкими порушеннями функції печінки (за Чайдл-Пью, стадія С) не рекомендується.

Показано, що при прийомі моксифлокса цину (так само, як і інших хінолонів та макролідів) у деяких пацієнтів може подовжуватисьінтервал QT. У зв’язку з цим слід уникати призначення моксифлокса цину пацієнтам з подовженим інтервалом QT, гіпокаліємією, а також тим, хто отримуєанти аритмічні препарати класу ІА (хінідин, прокаїнамід) або класу ІІІ (аміодарон, соталол), оскільки досвід застосування моксифлокса цину у цих пацієнтів обмежений.

Вагітність і лактація

Безпека моксифлокса цину в періоди вагітності та годування груддю не встановлена і його прийом протипоказаний. Невелика кількість моксифлокса цину виділяється з грудним молоком.

Вплив на здатність керувати автомобілем і механізмами

Незважаючи на те, що моксифлоксацин рідко спричинює побічні реакції збоку ЦНС, пацієнти повинні визначити свою реакцію на препарат перед тим, як керувати автомобілем і механізмами, що рухаються.

Моксифлоксацин потрібно призначати з обережністю разом з препаратами, які подовжують інтервал QT (з цизапридом, еритроміцином, антипсихотичними препаратами, трициклічними антидепресантами), оскільки можлива адитивна дія, а також пацієнтами зі схильними до аритмій станами, такими як брадикардія, гостра ішемія міокарда.

Ступінь подовження інтервалу QT може підвищуватися з підвищенням концентрації препарату, тому не слід перевищувати рекомендовану дозу. Подовження інтервалу QT пов’язано з підвищеним ризиком шлуночковихаритмій, включаючи мерехтіння-тріпотіння.

На фоні терапії фторхінолонами, в тому числімоксифлоксацином, особливо у хворих літнього віку і пацієнтів, які одержуютьглюкокортикостероїди, можливий розвиток тендиніту і розрив сухожиль.

При перших симптомах болі або запалення у місці пошкодження прийом препарату слід припинити і розвантажити пошкоджену кінцівку.

Застосування антибактеріальних препаратів широкого спектра дії пов’язано з ризиком розвитку псевдомембранозного коліту. Цей діагноз слід мати на увазі при лікуванні пацієнтів, у яких на фоні застосуваннямоксифлокса цину спостерігається тяжка діарея. В цьому випадку повинна бути негайно призначена відповідна терапія.

У деяких випадках вже після першого прийому препарату можуть розвинутись гіпер чутливість і алергічні реакції. Дуже рідко анафілактичні реакції можуть прогресувати до життєнебезпечного анафілактичного шоку навіть після першого прийому препарату. В цих випадках моксифлоксацинпотрібно відмінити і вжити необхідних лікувальних заходів (у тому числі протишокових).

При застосуванні хінолонів відмічаються реакції фото чутливості. Однак моксифлоксацин не має фото токсичних якостей. Проте пацієнти, які отримують моксифлоксацин, повинні уникати прямих сонячних променів та ультрафіолетового випромінювання.

Незважаючи на те, що моксифлоксацин рідко спричинює побічні реакції з боку ЦНС, пацієнти повинні визначити свою реакцію на препарат, перед тим як керувати автомобілем і механізмами, що рухаються.

  Діти

Ефективність і безпека моксифлокса цину у дітей та підлітків невстановлені.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

  Антацидні засоби, мінерали та полівітаміни.

Прийом моксифлокса цину разом з антацидними засобами, мінералами та полівітамінами може призвести до порушення всмоктування препарату через утворення хелатних комплексів з полівалентними катіонами, які містяться у цих лікарських засобах, що може спричинити зниження їх концентрації у плазмі крові. Таким чином, антациди, антиретровірусні та інші препарати, які містять кальцій, магній, алюміній, залізо, слід приймати щонайменше за 4 години до або через 2години після перорального прийому моксифлокса цину.

  Ранітидин.

Ранітидин незначно змінює всмоктування моксифлокса цину.

Препарати, які містять кальцій.

При сумісному прийомі з високими дозами препаратів, які містять кальцій, клінічно значущого впливу на всмоктування моксифлокса цину не виявлено, за винятком невеликого зниження швидкості абсорбції.

Теофілін.

  Моксифлоксацин не впливає на фармакокінетику теофіліну (і навпаки), отже - не взаємодіє з ізоферментами цитохрому Р 450 підтипу 1А 2.

Варфарин.

При сумісному застосуванні з варфарином протромбі новий час та інші показники згортання крові не змінюються. Проте у пацієнтів, що отримували антикоагулянти сумісно з антибіотиками, в тому числі з моксифлоксацином, відмічаються випадки підвищення антикоагуляційної активності антитромботичнихпрепаратів. Факторами ризику є наявність інфекційного захворювання (і супутній запальний процес), вік і загальний стан пацієнта. Незважаючи на те, що взаємодії між моксифлоксацином і варфарином не відмічається, для пацієнтів, які одержують сумісне лікування цими препаратами, необхідно коригувати дозу пероральних антитромботичних препаратів.

Пероральні контрацептиви.

Взаємодії між моксифлоксацином і пероральними контрацептивами не спостерігається.

Протидіабетичні засоби. Не встановлено клінічно значущої взаємодії між глібенкламідом і моксифлоксацином.

Інтраконазол.

При сумісному застосуванні з моксифлоксациномпоказник AUC (площа під кривою співвідношення “концентрація-час”) інтраконазолузмінювався дуже незначно. В свою чергу інтраконазол також не виявляє суттєвого впливу на фармакокінетичні параметри моксифлокса цину. Тому при сумісному застосуванні цих препаратів зміна режиму дозування жодного з них не потрібна.

Дигоксин. Фармакокінетика дигоксину під впливоммоксифлокса цину не змінювалася (і навпаки).

Морфін.

При парентеральному введенні морфіну і одночасному пероральному прийомі моксифлокса цину зниження біодоступності моксифлокса цину не відмічається; Сmax моксифлокса цину незначно знижується (17%).

Атенолол.

Фармакокінетика атенололу незначно змінюється під впливом моксифлокса цину. Після прийому однократної дози AUC атенололузбільшується приблизно на 4%, а Сmax знижується на 10%.

Пробенецид.

Пробенецид не впливає на загальний кліренс інирковий кліренс моксифлокса цину. Отже, немає необхідності в корекції доз при сумісному введенні зазначених препаратів.

Умови та термін зберігання

Зберігати у недоступному для дітей місці! Зберігати в сухому місці при температурі не вище 25°С! Источник

 

Загальний рейтинг 5
Написати відгук
Примітка: HTML розмітка не підтримується! Використовуйте звичайний текст.
    Погано           Добре