І Н С Т Р У К Ц І Я

для медичного застосування препарату

ДОБУТАМІН

DOBUTAMIN

Склад:

50 мл розчину (1 ампула) містять 280 мг добута міну гідро хлориду (що відповідає 250 мг добута міну).

Форма випуску.

Розчин для інфузій.

Фармакотерапевтична група. Не глікозидні кардіотонічні засоби. 

Показання для застосування.  

Серцева недостатність з низьким серцевим викидом, пов’язана з інфарктом міокарда, кардіоміопатіями, інфекційно-алергічним шоком, кардіогенним шоком та операціями на серці.

Спосіб застосування та дози.

Дозу добута міну необхідно підбирати індивідуально. Швидкість і тривалість введення препарату залежать від реакції хворого на лікування і появи побічних ефектів. У випадках безперервного введення довше 72 год може виникнути толерантність до препарату і у зв'язку з цим з’явитися необхідність збільшення дози.

Перед припиненням введення препарату рекомендується поступово зменшувати дозу.

Дорослі.  Більшість хворих реагує на дози від 2,5 до 10 мкг/кг/хв.

В окремих випадках доза добута міну може досягати 40 мкг/кг/хв.

Діти.   При лікуванні дітей добутамін можна застосовувати в будь-якому віці. Починати введення рекомендовано з дози 2,5–5 мкг/кг/хв, поступово підвищуючи її максимально до 20 мкг/кг/хв, залежно від ефекту.

Є свідчення про те, що мінімальна ефективна доза у дітей вища, а максимальна переносима доза – нижча, ніж у дорослих, тож слід бути обережними при призначенні дітям високих доз. Більшість побічних ефектів, особливо тахікардія, спостерігається при застосуванні добута міну для лікування дітей у дозах більших за 7,5 мкг/кг/хв. Беручи до уваги вузький терапевтичний діапазон доз, підбирати необхідну дозу препарату для дітей слід дуже обережно.

Спосіб застосування.

Добутамін Адмеда у 50 мл розчину для інфузій (1 ампула) можна використовувати нерозведеним при застосуванні постійних ін фузійних насосів. Якщо необхідно, препарат перед призначенням можна додатково розвести у 5 % розчині глюкози, фізіологічному розчині або розчині Рінгера з лактатом.

Добутамін Адмеда можна призначати тільки у вигляді внутрішньо венних інфузій. Оскільки добутамін має короткий період на півжиття, внутрішньо венне введення препарату повинно бути безперервним. Після розведення препарат вводять через внутрішньо венну голку або катетер, застосовуючи інфузійну систему для крапельного вливання або інший пристрій для вимірювання дози. Щоб забезпечити точність дозування, високі концентрації добута міну слід призначати тільки через ін фузійний насос.

Протипоказання.

Гіпер чутливість до добута міну та інших компонентів препарату;

механічний опір наповненню і/або звільненню шлуночка, наприклад, внаслідок тампонади серця, констриктивного перикардиту, гіпертрофічної обструктивної кардіоміопатії, ідіопатичного гіпертрофічного субаортального стенозу і тяжкої форми аортального стенозу;

тяжкі гіповолемічні стани;

одночасне застосування інгібіторів моноаміно оксидази (МАО).

Передозування.

Симптоми передозування

Симптоми, як правило, зумовлені надмірною стимуляцією β-адренорецепторів, включають нудоту, блювання, зниження апетиту, тремор, відчуття неспокою, прискорене серцебиття, головний біль, стенокардію та неспецифічний біль у грудях. Позитивні інотропні і хронотропні карді альні ефекти препарату можуть спричиняти появу гіпертензії, ішемії міокарда, надшлуночкових і шлуночкових тахіаритмій і фібриляції шлуночків. Може також виникати гіпотензія в результаті розширення периферичних судин.

Лікування передозування

Тимчасово припинити введення добута міну, оскільки тривалість дії препарату не велика (період на півжиття становить 2–3 хв). Якщо необхідно, негайно розпочати реанімаційні заходи для підтримки функції життєво важливих органів. Треба ретельно контролю вати і підтримувати баланс електролітів сироватки і газів крові. Для лікування тяжких шлуночкових аритмій можна застосовувати лідокаїн або β-адреноблокатори (наприклад, пропранолол).

При появі гіпертензії зазвичай достатнім є зменшення дози або припинення інфузії.

Ступінь абсорбції добута міну через ротову порожнину чи шлунково-кишковий тракт після застосуванні внутрішньо важко прогнозувати. Якщо препарат випадково був прийнятий перорально, призначення активованого вугілля може зменшити всмоктування і часто є більш ефективним, ніж застосування блювотних засобів або промивання шлунка.

Ефективність форсованого діурезу, перитонеального діалізу, гемодіалізу або гемоперфузії через активоване вугілля при передозуванні добута міну не встановлена.

Умови та термін зберігання.

Термін придатності – 3 роки.

Зберігати при кімнатній температурі не вище 25 °С у сухому, захищеному від світла місці. Не заморожувати.