Інструкція та опис препарату Абраксан

Відгуки та ціна

Механізм дії паклітакселу ґрунтується на його здатності стимулювати збірку мікротрубочок мітотичного веретена із димерних молекул тубуліну та стабілізувати мікротрубочки, пригнічуючи їх деполімеризацію. Це призводить до пригнічення нормальної динамічної реорганізації мікротрубулярної мережі в інтерфазі мітоза, а також викликає утворення аномальних скупчень мікротрубочок на протязі всього клітинного циклу та появу численних астер (зірок) у фазі мітоза.

Абраксан містить нанодисперсний паклітаксел, стабілізований альбуміном, з розміром наночастинок приблизно 130 нм, у складі яких паклітаксел перебуває у некристалічному (аморфному) стані.

Після в/в введення наночастинки швидко дисоціюються з утворенням розчинних комплексів паклітакселу, пов'язаного з альбуміном, приблизний розмір яких становить 10 нм. Відомо, що альбумін регулює процеси трансендотеліального переносу компонентів плазми, і в дослідженнях in vitro було продемонстровано, що присутність альбуміна в препараті Абраксан стимулює транспорт паклітакселу через шар кліток ендотелію. Була висловлена гіпотеза про те, що трансендотеліальний транспорт опосередковується транспортером альбуміна gp-60 і спостерігається підвищення кумуляції паклітакселу в пухлині завдяки наявності альбумінзв'язуючого білка — кислого секретованого білка, багатого цистеїном (SPARC).

Показання до застосування

Препарат Абраксан застосовується в лікуванні другої та наступних ліній у пацієнтів із метастатичним раком молочної залози, що є рефрактерним до стандартної антрациклін-містячої комбінованої хіміотерапії (або в разі наявності протипоказань), а також у разі рецидиву захворювання протягом 6 місяців після завершення ад'ювантної хіміотерапії; лікування першої лінії у дорослих пацієнтів із метастатичною аденокарциномою підшлункової залози в комбінації з гемцитабіном.

Спосіб застосування

Препарат Абраксан слід вводити лише під наглядом кваліфікованого онколога в відділеннях, призначених для лікування цитотоксичними препаратами. Його не слід заміняти або використовувати разом із іншими лікарськими формами паклітакселу.

Рак молочної залози. Препарат Абраксан вводять в/в крапельно протягом 30 хвилин у дозі 260 мг/м2 1 раз на 3 тижні.

Зміна дози препарату при лікуванні рака молочної залози

У випадку розвитку важкої нейтропенії (кількість нейтрофілів менше 500/мкл протягом 1 тижня або більше) або важкої сенсорної нейропатії необхідно знизити дозу препарату Абраксан до 220 мг/м2 при проведенні всіх наступних курсів терапії. У разі повторного розвитку важкої форми нейтропенії або важкої сенсорної нейропатії необхідно знизити дозу до 180 мг/м2.

Препарат Абраксан не повинен застосовуватися, поки кількість нейтрофілів не відновиться до рівня вище 1500/мкл, а кількість тромбоцитів — до рівня вище 100000/мкл. У пацієнтів із сенсорною нейропатією 3-го ступеня слід призупинити лікування до зменшення вираженості нейропатії до 1-ї або 2-ї ступенів з подальшим зниженням дози препарату Абраксан для всіх наступних курсів терапії.

Аденокарцинома підшлункової залози. Препарат Абраксан у поєднанні з гемцитабіном вводять в/в. Препарат Абраксан у дозі 125 мг/м2 вводять протягом 30 хвилин в 1-й, 8-й і 15-й дні кожного 28-денного циклу.

Гемцитабін у рекомендованій дозі 1000 мг/м2 вводять протягом 30 хвилин одразу після завершення введення препарату Абраксан в 1-й, 8-й і 15-й дні кожного 28-денного циклу.

Підготовка препарату до в/в введення

Відновлену суспензію препарату Абраксан вводять в/в за допомогою інфузійної системи з вбудованим фільтром, який має діаметр пор 15 мкм.

З дотриманням вимог асептики приготувати суспензію для інфузії наступним чином.

1. Зняти з флакона захисний ковпачок, протерти зупинку спиртовим розчином.

2. За допомогою стерильного шприца повільно (протягом принаймні 1 хвилини) ввести в флакон 20 мл 0,9% розчину натрію хлориду для ін'єкцій. Голку шприца слід направити так, щоб розчин стікав по внутрішній стінці флакона.

3. Для запобігання утворенню піни уникати потрапляння розчину 0,9% розчину натрію хлориду безпосередньо на ліофілізат.

4. Після того, як весь розчин натрію хлориду введено в флакон, залишити його принаймні на 5 хвилин для рівномірного всмоктування розчину ліофілізатом.

5. Обережно обертаючи і/або перевертаючи флакон принаймні 2 хвилини, досягти повного і рівномірного розподілу ліофілізату в об'ємі введеного розчину натрію хлориду з утворенням однорідної суспензії. Не допускати утворення піни.

6. У разі утворення піни або агломератів залишити флакон принаймні на 15 хвилин до повного осідання піни. У разі необхідності повторити вищеописану процедуру до повного зникнення агломератів.

7. Готовий до використання препарат представляє собою однорідну напівпрозору суспензію білого або білого з жовтуватим відтінком кольору без видимих механічних включень. Допускається певне осідання відновленої суспензії. Перед введенням препарату необхідно оглянути суспензію на наявність в ній будь-яких видимих механічних частинок. Якщо такі частинки виявлені, не допускається введення відновленої суспензії.

8. Кожен мл отриманої суспензії містить 5 мг альбумінстабілізованого нанодисперсного паклітакселу (перед введенням додаткового розведення не потрібно).

Побічні ефекти

Наибільш частими і клінічно значущими небажаними лікарськими реакціями (НЛР), які розвиваються на тлі застосування препарату Абраксан, були нейтропенія, периферична нейропатія, артралгія/міалгія і порушення з боку ЖКТ.

Протипоказання

Протипоказаннями до застосування препарату Абраксан є: гіперчутливість (до паклітакселу і альбуміну людини); нейтропенія (менше 1500/мкл); важкі порушення функції печінки; вагітність; період лактації; дитячий вік до 18 років (відсутність достатніх даних щодо безпеки і ефективності).

З обережністю: пригнічення кісткового мозку (в т.ч. після хіміо- або лучевої терапії), легкі і середньої важкості порушення функції печінки, захворювання серця і легень; попередня терапія антрациклінами, нейропатія, гострі інфекційні захворювання.

Передозування

Специфічний антидот паклітаксела невідомий. У випадку передозування препаратом Абраксан проводять симптоматичне лікування і ретельне спостереження за пацієнтом. Лікування повинно бути спрямоване на основні передбачувані ускладнення (мієлосупресію, мукозит та периферичну нейропатію).