Інструкція та опис препарату
Склад:
1 таблетка містить біперидену гідро хлорид у кількості еквівалентній 2 мг біперидену.
Фармакотерапевтична група. Протипаркінсонічні засоби.
Холіноблокатор центральний.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Препарат Акінетон єантихолінергічним засобом центральної дії, що справляє терапевтичну дію при синдромі паркінсонізму, а також і при екстра пірамідних симптомах, спричинених дією інших ліків, периферична антихолінергічна дія виражена меншою мірою.
Показання для застосування. Синдром паркінсонізму, екстра пірамідні симптоми, викликані нейролептиками або аналогічно діючими препаратами, отруєння нікотином.
Спосіб застосуванн та дози.
Лікування препаратом Акінетонзвичайно починають з невеликих доз, поступово їх підвищуючи, залежно відтерапевтичної дії і побічних ефектів.
Синдром паркінсонізму.
Дорослі - 1 мг внутрішньо 1-2рази на добу (1/2 таблетки). Дозу можна збільшувати на 2 мг (1 таблетка) кожної доби. Підтримуюча доза становить 3-16 мг на добу (1/2 - 2 таблетки 3 - 4 разина добу). Максимальна добова доза становить 16 мг (8 таблеток). Загальну добову дозу слід рівномірно розподілити на дози для прийому протягом доби. Після досягнення оптимальної дози пацієнтів слід переводити на прийом препаратуАкінетон ретард таблетки.
Екстра пірамідні симптоми, спричинені дією лікарських засобів. Залежно від вагомості симптомів дорослим призначають 1-4 мг (1/2 - 2 таблетки) від одного до чотирьох разів на добу як коректор нейролептичної терапії. Дітям 3-15 років призначають 1-2 мг (1/2 - 1таблетка) від одного до трьох разів на добу. Препарат слід приймати під час абопісля їди, запиваючи рідиною. Небажані побічні ефекти з боку шлунково-кишкового тракту можна зменшити, приймаючи таблетки відразу після їди. Тривалість лікування залежить від природи і перебігу захворювання. При відміні Акінетонуслід поступово знижувати дозу.
Побічна дія. З боку ЦНС: запаморочення, сонливість, слабкість, підвищена стомлюваність, тривожність, при високих дозуваннях -посилення тривожності, сплутаність свідомості, ейфорія, рідко - порушенняпам’яті і в окремих випадках - галюцинації (деліріозні розлади); нервозність, головний біль і безсоння, рідше - дискінезія, атаксія, м’язові судоми і порушення мови. Побічні ефекти частіше спостерігаються у пацієнтів з порушенням функції центральної нервової системи, у цьому випадку може знадобитися зниження дози. Інші побічні ефекти: сухість у роті, рідко - збільшення слинних залоз, порушення акомодації, мідріаз, що супроводжується фотофобією, зниження потовиділення, запор, дискомфорт в епігастрії, нудота, тахікардія і, дужерідко, брадикардія, зниження артеріального тиску, утруднене сечовипускання, особливо у хворих на аденому простати (у цьому випадку рекомендується знизити дозу) і, більш рідко, затримка сечі (антидот - карбахол), закрито кутоваглаукома (слід регулярно контролю вати внутрішньо очний тиск), алергійні реакції, лікарська залежність.
Протипоказання. Підвищена індивідуальна чутливість до активної речовини (або до одного з компонентів препарату), закрито кутоваглаукома, кишкова непрохідність, гіперплазія передміхурової залози.
Передозування. Симптоми: розширені, що повільно реагують насвітло, зіниці (мідріаз); сухість слизових оболонок; почервоніння шкіри, прискорене серцебиття; атонія сечового міхура і кишечнику; гіпертермія, особливо у дітей) і симптоми з боку ЦНС - збудження, сплутаність свідомості, делірій, колапс. Антидот - інгібітори ацетилхолін естерази, і насампередфізостигмін. Підтримка функції серцево-судинної і респіраторної системи, оксигенотерапія, жарознижувальні засоби (при підвищенні температури тіла), за необхідності - катетеризація сечового міхура.