ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

БОТОКС

BOTOX

Склад:

1 флакон містить 100 Од нейро токсичного комплексуClostridium botulinum типу А.

Форма випуску.

Порошок для приготування розчину для ін’єкцій

Фармакотерапевтична група.

Міо релаксанти з периферичним механізмом дії. 

Показання для застосування.

БOTOКС показаний для лікування:

блефароспазму, косоокості, гемі фаціального спазму та асоційованої фокальної дистонії;

ідіопатичної рецидивуючої церві кальної дистонії (спастична кривошия).

Фокальної спастичності:

-асоційованої із динамічною деформацією за типом кінської стопи у амбулаторних пацієнтів із ДЦП віком від двох років і старше.

 -кисті та зап’ястки у дорослих після інсульту.

  Мімічних зморшок обличчя та шиї.

Спосіб застосування та дози.

Рекомендовані дози БOTOКСУнерівноцінні для інших лікарських засобів, що містять ботулотоксин.

Дозування для пацієнтів похилого віку таке ж, як і для дорослих пацієнтів.

Безпечність та ефективність БOTOКСУ при лікуванні блефароспазму, гемі фаціального спазму або ідіопатичної церві кальної дістонії у дітей до 12років не підтверджена.

БОТОКС має призначатися тільки лікарями відповідної кваліфікації, здокументованим досвідом у лікуванні із використанням необхідної техніки.

Загалом універсальна доза та кількість ін’єкцій на один м’яз невизначені. Тому індивідуальний терапевтичний режим повинен бути визначений лікарем. Оптимальна доза визначається методом титрування.

Рекомендований об’єм внутрішньом’язової ін’єкції в одну ділянку коливається в межах від 0,005-0,1 мл (блефароспазм, гемі фаціальний спазм) до 0,1-0,5 мл (шийна дистонія, церебральний параліч).

Блефароспазм / гемі фаціальнийспазм.

БОТОКС вводиться за допомогою стерильної 27-30 мірної/0,40-0,30 ммголки.

Электроміографічний контроль не потребується. Начальна рекомендована доза становить 1,25-2,5 одиниць у медіальний та латеральний орбікулярні м’язи верхнього віка та латеральний орбікулярний м’яз нижнього віка. Додатковими місцями є ділянка брови, латеральна орбікулярна та верхня частина обличчя, кудиможна також вводити препарат, якщо місцевий спазм впливає на зір. Необхідно уникати введення препарату поблизу levator palpebrae superior, що знижує вірогідність розвитку птозу як ускладнення. Небажана ін’єкція у середину нижнього віка, таким чином зменшується вірогідність дифузії у нижній косийм’яз, що знижує частоту такого побічного ефекту, як диплопія.

Первинний ефект починає спостерігатися протягом перших трьох днів тадосягає максимуму на перший-другий тиждень після введення препарату. Ефект може зберігатися протягом трьох місяців, після чого процедура при необхідності можебути повторена. При повторному введенні доза може бути збільшена в два рази, якщо ефект від первинної терапії не досяг бажаного рівня. Однак, доведено, щонемає переваг введення понад 5 Од в одну ділянку. Початкова доза не повинна перевищувати 25 Од на ділянку одного ока.

При лікуванні блефароспазму загальна доза не повинна перевищувати 100Од кожні 12 тижнів.

Пацієнтів з гемі фаціальним спазмом або порушенням функції VII пари черепно-мозкових нервів необхідно вести, як однобічний блефароспазм. При залученні інших м’язів обличчя можна проводити ін’єкції у відповідні ділянки.

Цервікальна дистонія.

Розведений БОТОКС вводиться за допомогою голок відповідного розміру (звичайно це 25-30 мірні/0,50-0,30 мм).

У типових випадках лікування церві кальної дистонії може включати ін’єкції БОТОКСУ в m. sternocleidomastoidеus, m.levator scapulae, m.scalenius,m.splenius capitis та у m.trapezius. М’язова маса та ступінь гіпертрофії або атрофії є визначальними факторами при виборі відповідної дози ін’єкції.

У разі наявності труднощів при виділенні окремих м’язів, ін’єкціїнеобхідно проводити під електроміографічним контролем. Діапазон курсової дози препарату повинен знаходитись в межах 95-360 Од (середня доза 240 Од). Як і приіншому медикаментозному лікуванні, у звичайних клінічних випадках необхідно починати із мінімально ефективної дози. Слід вводити не більш 50 Од в одну ділянку. Не слід вводити понад 100 Од у ділянку m.sternocleidomastoideus. Для зменшення частоти виникнення дисфагії, m.sternocleidomastoideus не слід обколювати білатерально. При першому курсі терапії не слід вводити більше 200Од з наступною корекцією дози залежно від локального ефекту. Не слід перевищувати дозу у 300 Од для однієї локалізації ін’єкції. Оптимальна кількість ділянок введення обумовлюється розміром м’язів

Клінічне поліпшення найчастіше розвивається протягом перших двох тижнів, максимальний клінічний ефект досягається приблизно через 6 тижнів післяін'єкцій. Інтервал між сеансами не рекомендують робити менше (менше)(ніж)10 тижнів. Тривалість клінічного ефектуза даними клінічних досліджень коливається в істотному діапазоні (від 2 до 33тижнів), середня тривалість - приблизно 12 тижнів.

Дитячий церебральний параліч.

Розведений (Розлучений, Розведена, Розведене, Розведену, Розведені, Розлучена, Розлучене, Розлучену, Розлучені) БОТОКСвводять за допомогою стерильної (стерильній, стерильною)23-26 мірної/0.60- 0.45 мм голки. Ін'єкції показані в кожну з двох ділянок (точок, гострінь) на латеральній і медіальній головках (головках) залученого (утягнутої, залученій, залученою, утягнутій, утягнутою)m.gastrocnemius(м'язи). При геміплегіїпочатковою сумарною дозою, що рекомендується, є (являється)4 Од на кг маси тіла у залученій (утягнутій) кінцівці. При параплегії початковою сумарною дозою, що рекомендується, є (являється) 6 Од на кг маси тіла, розподілена на залучені (утягнуті) кінцівки. Загальна (Спільна) доза не повинна перевищувати 200 Од. Загальне (Спільне) клінічне поліпшення з'являється протягом перших двох тижнів після ін'єкції. Наступну дозу необхідно призначати при зменшенні клінічного ефекту від попереднього курсу, але нечастіше, ніж один раз у три (трьох) місяці. Можливо підібрати такий режим дозування, щоб зробити мінімальний інтервал між введеннями (вступами) тривалістю 6 місяців.

 Фокальна спастичність верхніх кінцівок після перенесеного інсульту.

Розведений (Розлучений, Розведена, Розведене, Розведену, Розведені, Розлучена, Розлучене, Розлучену, Розлучені) БОТОКС вводять за допомогою стерильної (стерильній, стерильною)25, 27 або 30 мірної голки у поверхневі м'язи і за допомогою (більш) довшої голки у глибоку мускулатуру. Длялокалізації залученого (утягнутого) м'яза можебути використана методика нейростимуляції або электроміографія. Різноманітнімісця ін'єкцій дозволяють БОТОКСУ мати більший вплив на зони іннервації, що особливо важливо для великих м'язів. Точну доза і кількість місць для ін'єкційнеобхідно коригувати залежно від індивідуальних розмірів, кількості і локалізації залучених (утягнутих) м'язів, тяжкості (тяжкості, вазі) спастичності, наявності локальної м'язової слабкості та індивідуальної відповіді пацієнта на попереднє лікування.

Середня с (контрольованім) умарна (відкритім) (неконтрольованім)(клінічнім) дозана курс лікування повинна становити 200-240 Од, розподілених (розподілені) на залучені (утягнуті) м'язи. Максимально рекомендованою дозою вважається 300Од на курс лікування. Ступінь і характер м'язової (м'язовій, м'язовою) спастичності під час повторної ін'єкції може бути причиною зміни (зміну) дози БОТОКСУ і вибору м'яза для ін'єкції. Повинна використовуватися (використовуватися) найменша ефективна доза. На розсуд лікаря повторна доза може призначатися, колиефект попередньої ін'єкції зменшується. Однак, повторні ін'єкції небажані раніше, ніж (ніж) через 12 тижнів.

Мімічні зморшки обличчя (обличчя) і шиї.

Мімічні зморшки обличчя (обличчя) утворюються при скороченні специфічних м'язів - m.corrugator, m.orbіcularіsoculі та інших (інші). Розміри, розташування (прихильність) і функціональний стан (становище, майно, багатство) м'язів мають виражені індивідуальні особливості. Ефективна доза БОТОКСУ визначається (обумовлюється, призначається) шляхом дослідження здатності (здібності, спроможності) пацієнта до активації поверхневих м'язів, в ділянку (галузь) яких планується проведення (здійснення) ін'єкції. Використовуючи 30-мірну голку, введіть (введіть, запровадьте)0,1мл препарату в кожне з 5 місць, по 2 ін'єкції в кожну m.corrugator і одну - уm.procerus, при цьому загальна (спільна) до застановить (складає) 20 Од. Звичайно така доза розведеного БОТОКСУ (розлученого, розведеної, розведених, розлученої, розлучених) спричиняє хімічну (хімічний, хімічне, хімічні) денерваціюм'язів, що підлягають ін’єкції, через один-два дні після ін'єкції, її інтенсивність збільшується протягом першого тижня.

Побічна дія.

а) Загальна (Спільні, Загальна, Загальне, Загальну, Загальний, Спільна, Спільне, Спільну, Спільний).

За даними контрольованих клінічних досліджень побічні реакції виникаютьу (біля) 35% хворих із блефароспазмом, 28% із церві кальноюдистонією і у 17% із ДЦП. У (БІЛЯ)16%, якіберуть участь у клінічному (клінічнім) дослідженні, застосування БОТОКСУ при локальній (локальній, локальною) спастичності верхньої кінцівки (кінцівці) після перенесеного інсульту відзначалися небажані реакції. Звичайно небажані реакції спостерігалися протягом перших декількох (кількох) днівпісля ін'єкції і минали.

Локальна м'язова слабкість являє собою очікуваний результат фармакологічної дії бутулотоксину.

б) Побічні реакції - частота їх виникнення.

Нижче перераховані всі можливі реакції, що з різною частотою виникали під час клінічного застосування. Характер частоти такий: дуже часто (>1/10); часто (>1/100,<1/10); нечасто (>1/1,000,<1/100); рідко (>1/10.000,<1/1.000); дуже рідко (<1/10,000).

Блефароспазм/гемі фаціальний спазм.

Дуже часто: птоз.

Часто: поверхневий (поверхнева, поверхневе, поверхневу, поверхневі) пунктатний кератит, лагофтальм, сухість та подразнення очей, (подразнення) фотофобія, сльозотеча. Нечасто: кератити, эктропія (виворіт віка (віку)), диплопія, запаморочення, дифузійні висипання на шкірі - дерматит, ентропія (заворот віка (віку, віки)), фаціальна слабкість, втома, зорові порушення, нечіткість зору. Рідко: пухлина (пухлину) віка.

(віку, віки) Дуже рідко: закрито кутоваглаукома, виразки рогівки.

Дуже часто: дисфагія (см.), місцева слабкість, біль.

Часто: запаморочення, гіпертензія, оніміння, загальна (спільна) слабкість, сонливість, грипоподібний синдром, нездужання, сухість у роті, нудота, головний біль, ригідність, подразнення, риніти, верхня респіраторна інфекція. Нечасто: диспное, диплопія, температура, птоз, зміна голосу.

Дитячий церебральний параліч.

Дуже часто: вірусні інфекції, вушна інфекція.

Часто: міалгія, м'язова слабкість, нетримання сечі (сили, силі), сонливість, порушення ходи, нездужання, висипання (висипку), свербіж (сверблячку).

Фокальна спастичність верхньої кінцівки (кінцівці), пов'язана з інсультом.

Часто: екхімози/почервоніння/геморагічні висипання в місці ін'єкції, біль у руці, м'язоваслабкість, гіпертонія, гіперемія в місці ін'єкції.

Нечасто: гіперестезія, артралгія, астенія, біль, бурсити, дерматити, головний біль, гіпер чутливість у місціін'єкції, нездужання, нудота, парестезія, постуральна гіпотензія, свербіж (сверблячку), висипання (висипку), порушення координації, амнезія, циркулярні парестезії, депресія, безсоння, периферичні набряки, запаморочення (деякі (деяких) з перерахованих нечастих побічних ефектів можуть бути пов'язані із захворюванням).

Мімічні зморшки обличчя (обличчя) і шиї.

Часто: головний біль, нудота, респіраторна інфекція, блефароптоз.

Нечасто: біль та еритема у місці ін'єкції, локальнам'язова слабкість.

в) Додаткова інформація

(використанні) Рідко зустрічалися повідомлення про смерть, іноді вона була пов'язана з дисфагією, пневмонією та/або іншими значними порушеннями, після лікування ботулотоксином. Такі побічні ефекти відзначалися вкрай рідко з (із) моменту реєстрації препарату: висипання на шкірі (включаючи мультиформну еритему, уртикарні і псоріафомні висипання), свербіж (сверблячку) та алергійні реакції. Також рідко повідомлялося про побічні випадки із (із) залученням серцево-судинної системи, включаючи аритмію та інфаркт міокарда, в деяких випадках з фатальним результатом. Деякі (Деяких) з цих пацієнтів мали фактори ризику серцево-судинних захворювань. Був відзначений один (одного) випадок анафілактичної реакції після ін'єкції ботулотоксину. Випадок периферичної (периферичній, периферичною) нейропатії був відзначений у (біля) дорослої особи з великою вагою тіла після використання 4 комплексів ін'єкційботулотоксину, у сумі 1800 Од (при спазмі шиї і спини, а також при вираженому больовому синдромі) протягом 11 тижнів. Закрито кутова глаукома зустрічається дуже рідко при використанні ботулотоксину для лікування блефароспазму.

У одні’єї паці’єнтки розвинуласьплексопатія плеча через 2 дні після ін’єкції 120 Од ботулотоксину з приводу шийної дістонії із відновленням через 5 місяців.

Протипоказання.

БОТОКС протипоказаний:

- особам (обличчям) звідомою гіперчутливістю до комплексу нейротоксину типу А Clostrіdіum botulіnum(900k);

- при наявності міастенії гравіс або синдрому EatonLambert;

- при вагітності;

- при годуванні груддю.

Передозування.

Не було отримано повідомлень, що стосуються (торкається) системної (системної, системних) токсичної (токсичної, токсичних) дії післяін'єкцій ботулотоксину. Випадки приймання (приймання, прийняття) ботулотоксинувнутрішньо нам невідомі. Симптоми передозування не проявляються (виявляються) одразу після ін'єкції. Після випадкової ін'єкції або приймання в (приймання, прийняття) нутрішньоботулотоксину пацієнт повинен перебувати (знаходитися, находитися) під медичним спостереженням протягом декількох (кількох) днівдля виявлення симптомів системної слабкості або м'язового паралічу. Пацієнти, у (біля) яких спостерігаються симптоми отруєнняботулотоксином (загальна (спільна) слабкість, птоз, диплопія, порушення ковтання і мови (промови, розмови, мовлення) абопарез дихальних м'язів) повинні бути госпіталізовані. При збільшенні дози може відзначатися генералізований і глибокий м'язовий параліч. При розслабленні мускулатури ротоглотки і стравоходу може розвинутися аспірацій на пневмонія. Якщо ж респіраторні м'язи паралізовані, потрібна невідкладна допомога у вигляді (вигляді) інтубації до відновлення (відбудови) нормальної функції дихальної мускулатури. За наявності системного отруєння ботулотоксином доцільно застосовувати протиботулічну сироватку.

Умови зберігання.

Закритий флакон –зберігають у недоступному для дітей місці у закритому флаконі у холодильнику при температурі плюс 2º-8º С або у морозильній камері при температурі, яка дорівнює або нижча мінус 5º С.

Розчинений препарат зберігають у холодильнику при температурі плюс 2º-8º до 4-х годин.

Термін зберігання. Источник

2 роки.