Інструкція для препарату Ксолар

Відгуки та ціна

Під впливом алергену IgE зв'язується з високоафінними FceRI-рецепторами, розташованими на поверхні опасистих клітин і базофілів, внаслідок чого відбувається дегрануляція вищевказаних клітин і вивільнення гістаміну, лейкотрієнів, цитокінів та ін. бронхів та порушення клітинної активності. Препарат зв'язується з IgE, блокує його взаємодію з високоафінними FceRI-рецепторами, що запобігає подальшому розвитку патологічного стану. Застосування у хворих на бронхіальну астму дає помітне зменшення FceRI-рецепторів на поверхні базофілів. In vitro у базофілах спостерігається виражене зниження (до 90%) викиду гістаміну. Вільний IgE у 96% переходить у пов'язаний. Загальна концентрація IgE (пов'язаного та вільного) підвищується, т.к. утворюється комплекс омалізумаб-IgE, який виводиться повільніше, ніж вільний IgE. На 16 тижнів лікування концентрація загального IgE у 5 разів вища, порівняно з такою до лікування. Після скасування збільшення загального IgE та зменшення вільного IgE були оборотними. Зміст загального IgE залишався підвищеним протягом 1 року. Достовірно зменшує частоту загострень та знижує потребу в інгаляційних глюкокортикостероїдах.

Показання

Персистирующая атопічна бронхіальна астма середнього та тяжкого ступеня, яка недостатньо контролюється застосуванням інгаляційних кортикостероїдів.

Протипоказання

Гіперчутливість, гострий бронхоспазм, астматичний статус, дитячий вік (до 12 років).

Побічні дії

Частота: часто (понад 1/100 і менше 1/10); нечасто (понад 1/1000 і менше 1/100); рідко (менше 1/1000). Алергічні реакції: нечасто – кропив'янка, свербіж, фотосенсибілізація; рідко – анафілактичні реакції, ангіоневротичний набряк. З боку нервової системи: часто – головний біль; нечасто - запаморочення, сонливість, парестезії, непритомність. З боку ССС: нечасто - ортостатична гіпотензія, приливи. З боку дихальної системи: нечасто – фарингіт, кашель, алергічний бронхоспазм; рідко – набряк гортані. З боку травної системи: нечасто – нудота, діарея, диспепсія. Інші: часто – біль, набряк, еритема, свербіж у місці введення; нечасто – розвиток злоякісних новоутворень (зв'язок із прийомом препарату не встановлений), збільшення маси тіла, відчуття втоми, набряк верхніх кінцівок, грипоподібний синдром; рідко – гельмінтні інфекції, утворення антитіл до омалізумабу. Постмаркетинговий досвід: анафілаксія, анафілактоїдні реакції, алопеція, ідіопатична тромбоцитопенія (важка), алергічний гранулематозний ангіїт (Чарга-Строс); артралгія, міалгія, припухлість суглобів.

Спосіб застосування та дози

Препарат вводять тільки підшкірно (в/м і внутрішньовенно вводити не можна) в область дельтовидного м'яза або передньолатеральну область стегна по 150-375 мг 1 раз на 2-4 тижні. Доза залежить від початкової концентрації IgE (МО/мл) та маси тіла пацієнта (кг).

Особливі вказівки

Препарат не призначений для лікування гострих нападів бронхіальної астми, гострого бронхоспазму чи астматичного статусу. Після початку лікування препаратом не рекомендується різко скасовувати системні або інгаляційні кортикостероїди; дозу кортикостероїдів знижують поступово під наглядом лікаря. У 150 мг омалізумабу міститься 108 мг сахарози. У період лікування необхідно утриматися від керування транспортними засобами та занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.

Взаємодія

Не змішувати з ін ЛЗ (за винятком води для ін'єкцій).