Депакін Хроно 100 мг.

склад

речовина, що діє: вальпроат натрію

1 флакон містить вальпроату натрію 400 мг

розчинник: вода для ін'єкцій

1 ампула містить води для ін'єкцій 4мл.

Лікарська форма

Ліофілізат для виготовлення розчину для ін'єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості : ціла або фрагментована маса ліофілізована практично білого кольору.

Фармакологічна група

Протиепілептичні засоби.

Код ATX N03A G01.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Фармакологічні ефекти вальпроату спрямовані переважно на центральну нервову систему.

Препарат має протисудомну дію при різних видах судом у тварин та різних типах епілепсії у людини.

Дані експериментальних та клінічних досліджень препарату вказують на існування двох механізмів протисудомною дією препарату.

Перший механізм - це прямий фармакологічний ефект, пов'язаний із концентрацією вальпроату у плазмі та головному мозку.

Другий механізм, очевидно, є непрямим. Він, швидше за все, пов'язаний з метаболітами вальпроату, які залишаються в мозку, або з модифікаціями нейромедіаторів, або прямою дією на мембрану. Найбільш ймовірною є гіпотеза про те, що після введення вальпроату підвищується рівень гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК).

Вальпроат знижує тривалість проміжної фази сну та одночасно збільшує фазу повільно-хвильового сну.

Фармакокінетика.

Біодоступність вальпроату в крові при пероральному або внутрішньовенному застосуванні наближається до 100%.

Об'єм розподілу обмежений в основному кров'ю та позаклітинною рідиною, що швидко оновлюється. Вальпроат проникає в спинномозкову рідину та головний мозок.

Період напіввиведення становить від 15 до 17 години.

Для досягнення терапевтичного ефекту необхідна мінімальна концентрація лікарського засобу у сироватці крові 40-50 мг/л, але її діапазон може бути ширшим: від 40 до 100 мг/л. Якщо існує необхідність досягнення вищих плазмових концентрацій, перш ніж збільшувати дозу, необхідно зважити очікувану користь від такої терапії та ризик розвитку побічних ефектів, особливо дозозалежних. Однак при стабільних концентраціях понад 150 мг/л необхідно зменшити дозу.

При застосуванні пероральної форми вальпроату його рівноважна концентрація у плазмі досягається через 3-4 дні. При застосуванні вальпроату у формі ін'єкцій рівноважної концентрації в плазмі можна досягти через кілька хвилин і підтримувати її за допомогою венозної інфузії.

Зв'язування вальпроату з білками плазми є дуже значним. Зв'язування вальпроату з білками плазми є дозозалежним і насичуваним.

Вальпроат виводиться переважно із сечею після його метаболізму шляхом кон'югації з глюкуронідом та бета-окисленням.

Вальпроат піддається діалізу, проте під час гемодіалізу виводиться вільна фракція препарату (приблизно 10%).

Вальпроат не викликає індукції ферментів, що входять до складу метаболічної системи цитохрому Р450. На відміну від інших протиепілептичних засобів, вальпроат не прискорює ні власну біотрансформацію, ні біотрансформацію інших речовин, таких як естрогени/прогестагени та пероральні антикоагулянти.

Показання

Для тимчасового лікування епілепсії у дорослих та дітей як заміну перорального застосування у разі тимчасової неможливості приймати лікарський засіб перорально.

Протипоказання

Підвищена чутливість до препарату, дивальпроату, вальпроміду або до будь-якого з компонентів лікарського засобу в анамнезі.

Гострий гепатит.

Хронічний гепатит.

Випадки тяжкого гепатиту в індивідуальному чи сімейному анамнезі пацієнта, особливо спричинені лікарськими препаратами.

Печінкова порфірія.

Комбінація з мефлохіном та препаратами звіробою (див. Розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Протипоказані комбінації (див. Розділ «Протипоказання»)

З мефлохіном : ризик виникнення епілептичних нападів у хворих на епілепсію посилення метаболізму вальпроєвої кислоти та судомний ефект мефлохіну.

З препаратами звіробою : ризик зниження концентрації протисудомного препарату в плазмі крові та зменшення його ефективності.

Комбінації, що не рекомендуються

Ламіктал : підвищений ризик посилення токсичності ламотриджину, особливо виникнення серйозних реакцій з боку шкіри (синдром токсичний епідермальний некроліз). Крім того, можливе підвищення концентрації ламотриджину у плазмі (його метаболізм у печінці сповільнюється під дією вальпроату натрію).

Якщо така комбінація необхідна, слід ретельно спостерігати за станом пацієнта.

З препаратами групи карбапенемів: повідомлялося про зниження рівня вальпроєвої кислоти в крові при одночасному застосуванні з препаратами групи карбапенемів (паніпенем / меропенем / іміпенем тощо), які призводять до 60-100% зниження рівнів вальпроєвої кислоти протягом двох днів, іноді ет "зв'язаного з судно уникати одночасного застосування препаратів групи карбапенемів пацієнтам, які застосовують вальпроєву кислоту (див. «Побічні реакції»).

Комбінації, які вимагають запобіжного заходу при застосуванні

З азтреонамом: ризик виникнення судом через зниження концентрації вальпроєвої кислоти у плазмі крові. Необхідне клінічне спостереження за станом хворого, визначення концентрації у плазмі крові та, можливо, корекція дози протисудомного препарату при лікуванні антибактеріальним препаратом та після його відміни.

З карбамазепіном: збільшення концентрації активного метаболіту карбамазепіну у плазмі, поява ознак передозування. Крім цього, зниження концентрації вальпроєвої кислоти у плазмі через посилення її метаболізму в печінці під дією карбамазепіну. При застосуванні обох протисудомних препаратів рекомендується клінічне спостереження за станом пацієнта, визначення концентрацій вальпроєвої кислоти та карбамазепіну в плазмі та корекція їх дозування.

З фелбаматом: збільшення концентрації вальпроєвої кислоти у плазмі внаслідок зменшення на 22-50% кліренсу вальпроєвої кислоти та ризик передозування.

Рекомендується клінічний контроль та контроль результатів лабораторних аналізів та, можливо, корекція дози вальпроату при лікуванні фелбаматом та після його відміни. Крім того, вальпроєва кислота може зменшувати середній кліренс фельбамат на величину до 16%.

З фенобарбіталом і як екстраполяція - з примідоном: збільшення концентрації фенобарбіталу або примідону в плазмі з ознаками передозування внаслідок інгібування печінкового метаболізму найчастіше виникає у дітей. Крім того, зниження концентрації вальпроєвої кислоти у плазмі через збільшення її метаболізму в печінці під дією фенобарбіталу.

Рекомендується клінічне спостереження за станом пацієнта протягом перших 15 днів комбінованого лікування та негайне зменшення дози фенобарбіталу з появою будь-яких ознак седативного ефекту. Особливо ретельно слід контролювати концентрацію обох протисудомних засобів у плазмі крові.

З фенітоїном та як екстраполяція – з фосфентоїном: зміна концентрації фенітоїну в плазмі крові. Крім того, існує ризик зниження концентрації вальпроєвої кислоти в плазмі через посилення її метаболізму в печінці під дією фенітоїну.

Рекомендується клінічне спостереження за станом хворого, визначення концентрацій обох протиепілептичних препаратів у плазмі та, можливо, корекція їх дози.

З холестираміном: може знижувати абсорбцію препарату ^{Депакін} 400 мг.

З рифампіцином: ризик виникнення судом унаслідок посилення печінкового метаболізму вальпроату під дією рифампіцину.

Рекомендується клінічне спостереження за станом хворого, проведення лабораторних досліджень та, можливо, корекція дози протисудомного засобу при лікуванні рифампіцином та після його відміни.

З топіраматом: ризик виникнення гіперамоніємії або енцефалопатії зазвичай пояснюється дією вальпроєвої кислоти при одночасному застосуванні з топіраматом.

Рекомендований посилений клінічний та лабораторний контроль на початку лікування та у разі появи будь-яких симптомів, які можуть вказувати на виникнення цих явищ.

З зидовудіном ризик посилення побічних реакцій зидовудину, особливо з боку крові, внаслідок зменшення його метаболізму під дією вальпроєвої кислоти.

Рекомендується регулярне клінічне спостереження та контроль результатів лабораторних аналізів. Протягом перших двох місяців одночасного застосування слід виконувати аналіз крові виявлення анемії.

Комбінації, які слід брати до уваги

З німодипіном (перорально і як екстраполяція – парентерально): ризик посилення гіпотензивного ефекту німодипіну через підвищення його концентрації у плазмі крові (зниження його метаболізму під дією вальпроєвої кислоти).

Інші види взаємодії Оральні контрацептиви. Вальпроат не викликає індукції ферментів, тому він не знижує ефективності естроген-прогестагенів у жінок, які приймають гормональні засоби контрацепції.

Нейролептики, інгібітори МАО (ІМАО), антидепресанти та бензодіазепіни. ^{Депакін®} 400 мг може посилювати ефекти інших нейропсихотропних засобів, таких як нейролептики, ІМАО, антидепресанти та бензодіазепіни. У зв'язку з цим необхідне клінічне спостереження та, можливо, коригування терапії.

Літій. Вальпроат не впливає на рівень літію у плазмі крові.

Дані клінічного дослідження показали, що додавання оланзапіну до терапії вальпроатом або літієм може значно підвищити ризик виникнення побічних реакцій пов'язаних з оланзапіном, а саме нейтропенія, тремор, сухість у роті, підвищення апетиту, збільшення маси тіла, розлади мови та сонливість.

Одночасне застосування з циметидином або еритроміцином з високою ймовірністю призведе до збільшення сироваткових концентрацій вальпроєвої кислоти (через зниження печінкового метаболізму вальпроєвої кислоти).

Застосування препарату ^{Депакін} 400 мг одночасно з лікарськими засобами, які мають високий ступінь зв'язування з білками плазми крові (такими як ацетилсаліцилова кислота ), може призводити до підвищення концентрації вільної фракції вальпроєвої кислоти у плазмі крові.

Депакін ^® 400 мг може збільшувати концентрацію вільної фракції варфарину через конкурування за місця зв'язування з альбуміном. Тому у пацієнтів, які отримують антагоністи вітаміну К, слід ретельніше контролювати протромбіновий час.

Темозоломід. Одночасне застосування темозоломіду та вальпроату може спричинити невелике зниження кліренсу темозоломіду, але немає даних клінічного значення цієї взаємодії.

Кветіапін. Одночасне застосування вальпроату та кветіапіну може підвищити ризик розвитку нейтропенії/лейкопенії.

Особливості застосування

Початок застосування протиепілептичного препарату може супроводжуватись відновленням епілептичних нападів або виникненням тяжких нападів або розвитком у хворого нових типів нападів, незалежно від спонтанних флуктуацій, що спостерігаються при деяких епілептичних станах. У разі застосування вальпроату це насамперед стосується внесення змін до схем комбінованої терапії протиепілептичними препаратами або фармакокінетичної взаємодії або передозування.

В організмі людини діюча речовина препарату перетворюється на вальпроєву кислоту, тому не слід застосовувати одночасно інші препарати, які зазнають такої ж трансформації (наприклад дивальпроат, вальпромід), щоб уникнути передозування вальпроєвої кислоти.

Препарат слід вводити лише внутрішньовенним шляхом. Внутрішньом'язові ін'єкції цього лікарського засобу робити не можна, оскільки існує ризик розвитку локального некрозу тканин.

Порушення функції печінки. Існують поодинокі повідомлення про тяжкі, а іноді й летальні випадки ураження печінки.

Групу підвищеного ризику становлять немовлята та діти до 3 років з тяжкою епілепсією, особливо епілепсією, пов'язаною з ушкодженням головного мозку, затримкою психічного розвитку та/або вродженим метаболічним чи дегенеративним захворюванням нервової системи. У дітей віком від 3 років частота таких ускладнень значно зменшується та поступово знижується з віком.

У переважній більшості випадків таке пошкодження печінки спостерігалося протягом перших 6 місяців лікування, зазвичай протягом 2-12 тижнів, і найчастіше – при комплексній протиепілептичній терапії.

Рання діагностика ґрунтується переважно на клінічних симптомах. Насамперед слід враховувати два типи симптомів, які можуть передувати появі жовтяниці, особливо у пацієнтів групи ризику:

• загальні неспецифічні симптоми, такі як загальна слабкість, відсутність апетиту, стомлюваність, сонливість, які зазвичай виникають раптово та іноді супроводжуються багаторазовим блюванням та болем у животі
• рецидив епілептичних нападів, незважаючи на належне дотримання курсу лікування.

Рекомендується проінформувати пацієнта (а якщо це дитина, його батьків) про те, що при появі таких клінічних симптомів слід негайно звернутися до лікаря. Крім клінічного обстеження необхідно невідкладно провести функціональні печінкові проби.

Протягом перших шести місяців лікування необхідно періодично перевіряти функцію печінки. Серед традиційних аналізів найважливішими є тести, що відбивають білково-синтетичну функцію печінки, особливо протромбіновий час. При виявленні занадто низького значення ПВ, особливо якщо це супроводжується змінами інших лабораторних показників (значне зниження рівня фібриногену та факторів згортання крові, підвищення рівня білірубіну та активності трансаміназ – див. розділ «Особливості застосування»), лікування вальпроатом слід припинити. Слід припинити застосування похідних саліцилатів, якщо ці препарати призначені одночасно, оскільки вони використовують самі шляхи метаболізму.

панкреатит. Вкрай рідко спостерігалися випадки панкреатиту, іноді закінчувалися летально. Ці випадки не залежали від віку хворого та тривалості лікування. Групу особливого ризику становлять діти молодшого віку. Панкреатит, що супроводжується негативними наслідками, найчастіше спостерігається у дітей молодшого віку або у пацієнтів з тяжкою епілепсією, ушкодженням головного мозку або у пацієнтів, які приймають комплексну протиепілептичну терапію.

Жінки репродуктивного віку. Не слід застосовувати цей препарат жінкам репродуктивного віку, за винятком випадків, коли це абсолютно необхідно, наприклад, у разі неефективності чи непереносимості інших лікарських засобів. Це слід з'ясувати перед призначенням препарату ^{Депакін} 400 мг вперше або якщо жінка репродуктивного віку, яка отримує терапію препаратом ^{Депакін} 400 мг, планує вагітність. Під час лікування жінки репродуктивного віку слід застосовувати ефективні методи контрацепції.

Ризик суїциду. Надходили повідомлення про виникнення суїцидальних думок та поведінки у пацієнтів, які отримували протиепілептичні засоби за деякими показаннями. Метааналіз даних, отриманих у ході рандомізованих плацебо-контрольованих досліджень щодо вивчення протиепілептичних засобів, також показав невелике підвищення ризику виникнення суїцидальних думок та поведінки. Причини підвищення ризику не з'ясовані, і доступні дані не дають підстав виключати підвищення цього ризику при лікуванні вальпроатом. У зв'язку з цим слід ретельно контролювати стан пацієнта з метою виявлення будь-яких ознак суїцидальних думок та поведінки, а також призначити відповідне лікування. Пацієнтів (та осіб, які їх доглядають) слід попереджати, що з появу суїцидальних думок чи поведінки слід звернутися за медичною допомогою.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Не рекомендується одночасне застосування цього лікарського засобу з ламотриджином та пенемами.

Не слід застосовувати препарат разом із саліцилатами у дітей віком до 16 років.

Для пацієнтів з нирковою недостатністю слід враховувати можливість підвищення концентрації вільної форми вальпроєвої кислоти у плазмі крові та, відповідно, зменшити дозу препарату.

Цей лікарський засіб не рекомендується застосовувати пацієнтам із недостатністю ферментів циклу сечовини. У таких хворих були описані випадки гіперамоніємії, які супроводжувалися ступором або комою.

Хоча при лікуванні вальпроатом порушення функції імунної системи спостерігалося вкрай рідко, слід ретельно зважити потенційну користь від застосування вальпроату та потенційний ризик при призначенні препарату хворим на системний червоний вовчак.

Перед початком лікування пацієнтів слід попередити про ризик збільшення маси тіла, а також вжити відповідних заходів, переважно дієтичного характеру, щоб звести це явище до мінімуму.

Пацієнтів із супутнім дефіцитом карнітин-пальмітоїлтрансферази (КПТ) II типу слід попередити про підвищений ризик розвитку рабдоміолізу при прийомі вальпроату.

Вплив на лабораторні та діагностичні тести. Оскільки вальпроат виводиться в основному нирками, частково у формі кетонових тіл, аналіз сечі на кетонові тіла може дати хибнопозитивний результат у пацієнтів з цукровим діабетом.

Застосування у період вагітності та годування груддю

фертильність. Було зроблено припущення, що вальпроєва кислота може негативно впливати на сперматогенез (зокрема знижувати рухливість сперматозоїдів). Значимість цього спостереження невідома.

Вагітність. Ризик виникнення вроджених вад розвитку плода, викликаних вальпроатом натрію, у вагітних жінок, які приймають цей препарат, 3-4 рази вище, ніж серед загальної групи, в якій він становить 3%.

Дані метааналізу (у тому числі дані реєстрів та когортних досліджень) показали, що частота вроджених вад розвитку у дітей, матері яких під час вагітності отримували монотерапію вальпроатом у зв'язку з епілепсією, становить 10,73% (95% ДІ: 8,16 – 13,29). Наявні дані засвідчують залежність цього ефекту від дози.

Найчастіше спостерігаються недоліки, пов'язані з порушенням закриття ембріональної нервової трубки (приблизно 2-3%), лицьова дисморфія, ущелини губи та піднебіння, краніостеноз, вади розвитку серця, нирок та органів сечостатевої системи, гіпоспадія, а також деформації кінцівок.

Найважливішими факторами ризику виникнення подібних вроджених вад розвитку є прийом препарату в дозах, що перевищують 1000 мг/добу, та комбіноване застосування з іншими протисудомними засобами. Застосування низьких доз не відкидає такого ризику. Наявні нині епідеміологічні дані вказують на зниження загального коефіцієнта розумового розвитку (IQ) у дітей, які зазнали впливу вальпроату натрію під час внутрішньоутробного розвитку. Повідомлялося, що у цих дітей спостерігається уповільнення мовного розвитку та/або збільшення частоти звернень до логопеда або проведення заходів, що коригують.

Також у дітей, які зазнали впливу вальпроату натрію під час внутрішньоутробного розвитку, підвищується частота виникнення першозивних проблем розвитку (розладів аутистичного спектру).

Застосування вальпроату як монотерапія або у складі політерапії асоціюється з несприятливими наслідками вагітності.

Якщо жінка планує вагітність. Жінкам, які планують вагітність, перед зачаттям рекомендується проконсультуватись із лікарем. Якщо жінка планує вагітність, слід розглянути можливість застосування інших методів лікування.

Якщо не можна уникнути застосування вальпроату натрію (або немає альтернативи), рекомендується приймати препарат у мінімальній дозі. До цього часу не отримано доказів, що підтверджують ефективність додаткового застосування фолієвої кислоти для жінок, які під час вагітності приймали вальпроат натрію. Однак, враховуючи позитивний вплив фолієвої кислоти в інших клінічних ситуаціях, її можна призначати у дозі 5 мг/добу за місяць до та протягом перших двох місяців після зачаття. Застосування пацієнтці фолієвої кислоти не впливає на частоту виявлених при спеціальних обстеженнях вад розвитку плода.

У період вагітності. Якщо немає іншої можливості, крім продовження лікування вальпроатом натрію (або не існує альтернативи), рекомендується приймати препарат у мінімальній ефективній дозі та, по можливості, уникати доз, що перевищують 1000 мг/добу. Застосування пацієнтці фолієвої кислоти не впливає на частоту виявлених при спеціальних обстеженнях вад розвитку плода.

Під час вагітності тоніко-клонічні судоми та епілептичний стан із гіпоксією становлять особливий ризик смерті для матері та плода.

Під час вагітності терапію вальпроатом не слід скасовувати без повторної оцінки співвідношення користь/ризик.

Перед пологами. У жінок перед пологами слід провести коагуляційні тести, зокрема визначити кількість тромбоцитів, рівень фібриногену в плазмі та час зсідання крові (активований частковий тромбопластиновий час (АЧТБ)).

У новонароджених. У новонароджених, матері яких приймали цей препарат під час вагітності, може виникати геморагічний синдром зумовлений тромбоцитопенією, не пов'язаний із дефіцитом вітаміну К. Нормальні показники гемостазу у матері не виключають можливості порушення гемостазу у новонародженого. Тому у новонародженого обов'язково визначають кількість тромбоцитів, рівень фібриногену у плазмі та АЧТВ. Крім цього, повідомлялося про випадки гіпоглікемії у новонароджених протягом першого тижня життя.

Випадки гіпотиреозу були зареєстровані у новонароджених, матері яких приймали вальпроат під час вагітності.

Абстинентний синдром відміни (зокрема збудження, дратівливість, підвищена збудливість, синдром підвищеної нервово-рефлекторної збудливості, гіперкінезія, порушення тонусу, тремор, судоми та порушення харчової поведінки) можуть виникнути у новонароджених, матері яких приймали вальпроат протягом останнього триместру вагітності.

Період годування груддю. Екскреція вальпроату натрію у грудне молоко становить близько 1-10% його концентрації у сироватці крові. Цей препарат може мати фармакологічні ефекти у новонароджених. Жінкам слід відмовитися від грудного вигодовування дитини.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом чи іншими механізмами

Пацієнтів, які керують транспортними засобами та працюють з механізмами, слід попередити про небезпеку виникнення сонливості, особливо у разі комплексної протисудомної терапії або одночасного застосування інших лікарських засобів, які можуть посилювати сонливість.

Спосіб застосування та дози

У разі неможливості прийому препарату через 4-6 годин після останнього прийому таблетованої форми препарату рекомендовано введення натрію вальпроату, розведеного 0,9% розчином натрію хлориду для ін'єкцій.

• або у вигляді безперервної інфузії добової дози препарату протягом 24 годин;
• або розділивши добову дозу на 4 інфузії тривалістю 1 година кожна (доза зазвичай становить 20-30 мг/кг/добу).

При необхідності швидкого досягнення та підтримання ефективної концентрації у плазмі

внутрішньовенна ін'єкція протягом 5 хв у дозі 15 мг/кг болюсно; потім – постійна інфузія зі швидкістю 1 мг/кг/год із поступовим коригуванням швидкості введення для забезпечення рівня вальпроату в крові приблизно 75 мг/л. Після цього швидкість введення змінюється залежно від клінічного перебігу.

Після закінчення інфузії відновлення лікування пероральною формою компенсує кількість виведеного засобу. При цьому або використовується призначене дозування раніше, або спочатку вводиться відкоригована доза.

Діти

Дітям до 3 років рекомендується застосовувати вальпроат виключно у вигляді монотерапії, попередньо ретельно зваживши терапевтичну користь від лікування та ризик пошкодження печінки та виникнення панкреатиту у пацієнтів, які належать до цієї вікової групи.

Перед початком терапії або хірургічного втручання, а також у разі появи спонтанних гематом або кровотеч рекомендується провести аналіз крові (визначити формулу крові, включаючи кількість тромбоцитів, час кровотечі та коагуляційні тести) (див. розділ «Побічні реакції»).

Слід уникати одночасного призначення похідних саліцилатів дітям до 16 років, оскільки при цьому зростає ризик виникнення гепатотоксичних явищ та кровотечі.

У дітей з нез'ясованими симптомами з боку печінки та шлунково-кишкового тракту (відсутність апетиту, блювання, випадки цитолізу), епізодами летаргії або коми в анамнезі, із затримкою розумового розвитку, у разі смерті немовляти або дитини в сімейному анамнезі до початку лікування тестом натще і після їди.

Передозування

Клінічним проявом гострого масивного передозування кома, більш менш глибока, що супроводжується гіпотонією м'язів, зниженням рефлексів, міозом, пригніченням активності дихальних центрів та явищами метаболічного ацидозу, гіпотензії та судинного колапсу/шоку.

Описано також кілька випадків підвищення внутрішньочерепного тиску, пов'язаних із набряком головного мозку.

Невідкладна допомога в умовах стаціонару повинна включати підтримку ефективного діурезу, ретельне спостереження за станом серцево-судинної та дихальної системи. У дуже серйозних випадках проводять діаліз.

Прогноз при передозуванні зазвичай сприятливий. Проте описано кілька випадків передозування, які скінчилися смертю хворого.

Наявність вмісту натрію у складі препарату може призвести до гіпернатріємії при передозуванні.

Стаціонарні медичні заходи мають бути такими: промивання шлунка може бути корисним протягом періоду до 10-12 годин після прийому препарату, необхідний контроль серцевої діяльності та дихальної функції.

У окремих випадках успішно застосовувався налоксон. У разі масивного передозування успішно застосовувалися гемодіаліз та гемоперфузія.

Побічні реакції

Вроджені, сімейні та генетичні розлади.

Тератогенний ризик (див. розділ «Особливості застосування).

З боку крові та лімфатичної системи.

Повідомлялося про випадки дозозалежної тромбоцитопенії, які, як правило, виявлялися систематично, але не мали жодних клінічних наслідків.

Пацієнтам з безсимптомною тромбоцитопенією, якщо це можливо, враховуючи дані про рівень тромбоцитів у крові та контроль захворювання, зменшують дозу цього лікарського засобу, після чого тромбоцитопенія зазвичай зникає.

Повідомлялося про окремі випадки зниження рівня фібриногену або збільшення часу зсідання крові, особливо при застосуванні високих доз, але, як правило, без клінічних наслідків. Вальпроат пригнічує другу фазу агрегації тромбоцитів. Рідше спостерігалися випадки анемії, макроцитозу, макроцитарної анемії, лейкопенії та у виняткових випадках – панцитопенією.

Аплазія кісткового мозку чи справжня еритроцитарна аплазія.

Агранулоцитоз.

Зниження рівня факторів коагуляції (не менше одного), патологічні результати тестів на коагуляцію (наприклад подовження ПВ, подовження активованого часткового тромбопластинового часу, збільшення тромбінового часу, підвищення показника міжнародного нормалізованого співвідношення (МНС)) (див. розділ «Особливості застосування» і «Применение / Дефіцит біотінідази.

З боку нервової системи.

Повідомлялося про минущі та/або дозозалежні побічні ефекти дрібноамплітудного постурального тремору та сонливості.

Нечасто виникають випадки атаксії та парестезії.

Іноді виникали незворотні екстрапірамідні розлади, серед яких, однак, можливі випадки зворотного синдрому Паркінсона.

Дуже рідко спостерігалася поява когнітивних розладів із поступовим початком та прогресуючим перебігом (які могли прогресувати до повної деменції), які зникали через кілька тижнів або місяців після відміни препарату.

Сплутаність свідомості або судоми: при лікуванні вальпроатом було кілька випадків виникнення ступору або летаргії, що іноді призводили до транзиторної коми (енцефалопатії). Ці випадки були ізольованими або супроводжувалися парадоксальним збільшенням частоти епілептичних нападів, їх частота зменшувалася при зупиненні лікування або зменшенні дози препарату. Такі випадки найчастіше спостерігалися при політерапії (особливо у поєднанні з фенобарбіталом або топіраматом) або після різкого збільшення доз вальпроату.

Також повідомлялося про виникнення головного болю, погіршення пам'яті, ністагму, запаморочення може спостерігатися через кілька хвилин після ін'єкції; спонтанно зникає протягом кількох хвилин.

Може виникати підвищення настороженості; взагалі це корисним ефектом, але повідомлялося про випадки раптової агресії, гіперактивності та погіршення поведінки.

З боку психіки.

Стан сплутаності свідомості, галюцинації, агресія збудження, порушення уваги патологічна поведінка психомоторна гіперактивність, труднощі з навчанням.

* Ці побічні реакції, головним чином, спостерігаються у дітей.

З боку органів слуху та рівноваги.

У виняткових випадках спостерігалася втрата слуху, як оборотна, і незворотна.

З боку шлунково-кишкового тракту.

У деяких пацієнтів на початку лікування можуть виникати шлунково-кишкові розлади (нудота, блювання, захворювання ясен (переважно гіперплазія ясен), стоматит, біль у шлунку, діарея), які зазвичай проходять через кілька днів без відміни терапії препаратом.

Повідомлялося про дуже рідкісні випадки панкреатиту, які вимагали відміни препарату на ранніх етапах лікування та іноді закінчувалися летально (див. розділ «Особливості застосування»).

З боку нирок та сечовивідних шляхів.

Повідомлялося про виняткові випадки порушення функції нирок.

Описані дуже рідкісні випадки енурезу та нетримання сечі.

Оборотний синдром Фанконі, але механізм діє?

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ

Якщо вам потрібно купити Депакін 100, то у нас ви можете замовити його з доставкою в будь-який з районів. Дбаючи про клієнтів завжди пропонуємо вигідну співпрацю та створюємо всі умови, щоб ви змогли купити необхідний препарат. Слід розуміти, що на Депакін Хроносфера 100 ціна може бути найрізноманітнішою. Однак у будь-якому випадку ми постійно створюємо всі умови, щоб вартість була максимально вигідною.