ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ВОЛЬТАРЕН

VOLTAREN

Склад:

3 мл розчину (1 ампула) містять 75 мг диклофенаку натрію.

Форма випуску.

Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група.

Не стероїдні протизапальні та протиревматичні засоби. 

Показання до застосування.

Запальні і дегенеративні форми ревматичних захворювань (ревматоїднийартрит, анкілозуючий спондиліт, остеоартроз, спондилоартрити);

больові синдроми з боку хребта;

ревматичні захворювання поза суглобових м’яких тканин;

гострий напад подагри;

пост травматичні і після операційні больові синдроми, що супроводжуються запаленням і набряком;

напади мігрені тяжкого перебігу;

ниркова і жовчна коліка.

Спосіб застосування і дози.

Препарат застосовують у дорослих пацієнтів. Препарат вводять внутрішньом’язово шляхом глибокої ін’єкції в сідничну ділянку. Не треба застосовувати ін’єкції Вольт арену більше 2-х днів поспіль. При необхідності лікування може бути продовжене за допомогою Вольт арену в таблетках або ректальних свічках.

При проведенні внутрішньом’язової ін’єкції для того, щоб уникнути ушкодження нервів або інших тканин у місці ін’єкції, рекомендується дотримуватися таких правил. Препарат слід вводити глибоко внутрішньом’язово уверхній зовнішній квадрант сідничної ділянки. Доза, звичайно, становить 75 мг (вміст 1 ампули) 1 раз на день. У тяжких випадках (наприклад, при коліках), яквиняток, можуть бути проведені 2 ін’єкції по 75 мг, з проміжком у декілька годин (друга ін’єкція повинна проводитися у протилежну сідничну ділянку). Як альтернатива, одну ін’єкцію препарату на день (75 мг) можна комбінувати зприйомом інших лікарських форм Вольт арену (таблетки, ректальні свічки), прицьому максимальна добова доза становить 150 мг.

Побічна дія.

При оцінці частоти різноманітних побічних реакцій використані такі градації: “часто” - >10%, “іноді” - > 1-10%, “рідко” - >0,001-1%, “вокремих випадках” -<0,001%.

З боку шлунково-кишкового тракту: іноді - біль в епігастральній ділянці, нудота, блювання, діарея, спазми в животі, диспепсія, здуття живота, анорексія; рідко - шлунково-кишкова кровотеча (криваве блювання, мелена, діарея з домішками крові), виразки шлунка і кишечнику, що супроводжуються або несу проводжуються кровотечею чи перфорацією; в окремих випадках - афтознийстоматит, глосит, зміни з боку стравоходу, виникнення діафрагмоподібнихстриктур в кишечнику, порушення з боку нижніх відділів кишечнику, такі як неспецифічний геморагічний коліт, загострення неспецифічного виразкового колітуабо хвороби Крона, запори, панкреатит.

З боку центральної нервової системи: іноді - головний біль, запаморочення, виражене запаморочення; рідко - сонливість; в окремих випадках - порушення чутливості, включаючи парестезії, розлади пам’яті, дезорієнтація, безсоння, роздратованість, судоми, депресія, відчуття тривоги, нічні кошмари, тремор, психотичні реакції, асептичний менінгіт.

З боку органів чуття: в окремих випадках - порушення зору (помутніння зору, диплопія), порушення слуху, шум у вухах, порушення смакових відчуттів.

Дерматологічні реакції: іноді - шкірні висипи; рідко - кропив’янка; в окремих випадках -висипи у вигляді пухирів, екзема, мультиформна еритема, синдромСтівенса-Джонсона, синдром Лайела (гострий токсичний епідермоліз), еритродермія (ексфоліативний дерматит), випадання волосся, фото чутливі реакції; пурпура, ут. ч. алергічна.

З боку нирок: рідко - набряки; в окремих випадках - гостра ниркова недостатність, зміни осаду сечі (гематурія і протеїнурія), інтерстиціальний нефрит; нефротичний синдром; папілярний некроз.

З боку печінки: іноді - підвищення рівня амінотрансфер аз у сироватці крові; рідко -гепатит, що супроводжується або не супроводжується жовтяницею; вокремих випадках -блискавичний гепатит.

З боку системи кровотворення: в окремих випадках - тромбоцит опенія, лейкопенія, гемолітична анемія, а пластична анемія, агранулоцит оз.

Реакції гіпер чутливості: рідко - реакції гіпер чутливості, такі як бронхіальна астма, системні анафілактичні/анафілактоїдні реакції, включаючигіпотензію; в окремих випадках - васкуліт, пневмонія.

З боку серцево-судинної системи: в окремих випадках – прискорене серцебиття, біль у грудях, гіпертензія, застійна серцева недостатність.

Інші: іноді - реакції в місці внутрішньом’язової ін’єкції у вигляділо кального болю й ущільнення; в окремих випадках - локальні абсцеси і некрози умісці внутрішньом’язової ін’єкції.

Протипоказання.

Виразка шлунка або кишечнику;

підвищена чутливість до диклофенаку або інших інгредієнтів препарату, утому числі до мета бісульфату натрію;

Вольтарен, так як і інші не стероїдні протизапальні препарати (НПЗП), протипоказаний тим пацієнтам, у яких у відповідь на прийом ацетил саліцилової кислоти або інших НПЗП виникають напади бронхіальної астми, кропив’янка або гострий риніт;

Вольтарен, розчин для ін’єкцій, не призначають дітям і підліткам вікомдо 18 років;

Вольтарен, розчин для ін’єкцій, не призначають у період вагітності.

Передозування.

Типової клінічної картини, характерної для передозування Вольт арену, неіснує.

Лікування. Лікування гострого отруєння НПЗП полягає у застосуванні підтримуючої і симптоматичної терапії.

Підтримуюче і симптоматичне лікування показане при таких ускладненнях як артеріальна гіпотензія, ниркова недостатність, судоми, порушення з боку шлунково-кишкового тракту і пригнічення дихання. Малоймовірно, що форсований діурез, гемодіаліз або гемоперфузія виявляться корисними для виведення НПЗП, оскільки активні речовини цих препаратів значною мірою зв’язуються з білками плазми і піддаються інтенсивному метаболізму.